Середньовіччя в українсько-польському діалозі сучасності

Анотація

Досліджено роль середньовічної спадщини у формуванні сучасного українсько-польського діалогу крізь призму історичної науки, освіти, музеє-знавства та медіа. Звернено увагу на багатовікові взаємини між Руссю та Польщею, які, попри конфлікти, мали численні приклади співпраці: до-тримання угод, укладання династичних шлюбів, спільні військові кампанії, релігійні та культурні контакти. Особливо наголошено на необхідності збе-реження пам’яті про ці позитивні явища як противаги пропагандистсько-му нагнітанню ворожнечі, що є елементом гібридної війни з боку сучасного кремлівського режиму.

Детально проаналізовано сучасну історіографію українсько-поль-ських взаємин середньовічної доби, акцентовано на наукових здобутках як українських, так і польських істориків, зокрема щодо вивчення Галицько-Волинського (Володимирського) літопису. Акцентовано на важливості пере-осмислення стереотипів та оновлення наукової парадигми у трактуванні вза-ємин Русі та Польського королівства.

Окрему увагу приділено впливу наукових досліджень на шкільні під-ручники, зокрема у світлі концепції Нової української школи (НУШ), яка по-ступово переходить від концепції «завоювання» руських земель до нейтраль-нішого терміна «інкорпорація». Зауважено, що аналіз музейних експозицій вказав на присутність польського матеріального спадку в експозиціях україн-ських музеїв, попри обмеження, пов’язані з воєнними діями.

Тож унаслідок комплексного дослідження продемонстровано значущість історичного контексту у формуванні культурного діалогу між Україною та Польщею. Наголошено на ролі історичної пам’яті як інструмента взаєморо-зуміння, інтеграції та протидії деструктивним наративам у складних геопо-літичних умовах. Виявлено особливості інтерпретації українсько-польських взаємин доби Середньовіччя в сучасному науковому, освітньому, музейному та медійному дискурсі, акцентовано на необхідності подолання історичних стереотипів у контексті гібридних загроз.