Сакральна металева та кам’яна пластика з Чорнівського городища першої половини XIII століття у Чернівецькій області

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33402/kd.2025-17-29-57

Ключові слова:

Буковина, Чорнівське городище, хрести-релікварії, хрести-тільники, іконки-триптихи, металеві підвіски, візантійські монети, фібули

Анотація

Представлено результати комплексного аналізу християнських артефактів, виявлених під час археологічних досліджень Чорнівського городища, однієї з найважливіших середньовічних пам’яток Прутсько-Дністровського межиріч-чя. Ці матеріали розглянуто як вагоме джерело до вивчення духовної культури населення західноукраїнських земель у період домінування християнської ре-лігії та формування місцевих церковних традицій.

Особливу увагу приділено натільним хрестам, енколпіонам, бронзовим іконкам, підвіскам, амулетам, елементам книжкових прикрас, що мають без-посередній зв’язок із християнською символікою. Зазначено, що їхній мор-фологічний, стилістичний і технологічний аналіз дає змогу виявити зв’язки з візантійською традицією, а також простежити локальні риси, характерні для галицького культурного середовища. У контексті дослідження акцент зробле-но на тому, що ці предмети функціонували не лише як атрибути віри, а й як маркери соціального статусу, освіченості та рівня інтеграції місцевої знаті у християнський світ.

Виснувано, що на території Чорнівського городища в першій половині XIII ст. існувало населення з високим рівнем релігійної свідомості та культур-ної інтеграції, що перебувало під впливом духовних тенденцій, поширених у межах Галицько-Волинської держави. На основі матеріалів із пам’ятки ре-конструйовано важливі аспекти побутування християнської традиції у при-кордонному регіоні, що відігравав вагому роль у транзиті ідей та культурних впливів між Сходом і Заходом.

Підсумовано, що вивчення сакральної металевої та кам’яної пластики з Чорнівського городища першої половини ХІІІ ст. дає уявлення про релігійне життя й освіченість представників еліти Галицько-Волинського князівства, їх прощі до християнських святинь у Середземномор’ї та монастирів Русі-України. Відзначено, що мирний, поступальний розвиток замку та його округи був пе-рерваний нападом військ зі сходу, а спроби «захистити» його жителів сакраль-ними предметами виявилися марними.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-26