Ісландські саги та походження Русі. Методологічні зауваги в розрізі сучасних теорій

Анотація

Здійснено спробу проаналізувати ісландські саги в контексті досліджен-ня історії Русі. Зокрема, поставлено питання, які саме аспекти середньовічної східноєвропейської історії можуть вивчатися із використанням давньосканди-навської писемності.

Основну увагу звернено на аналіз аргументів сучасних українських істо-риків, які використовували саги, для того, щоб довести або спростувати нор-манське походження Русі. Щоб краще зрозуміти, чи може голос або мовчання саг свідчити на користь присутності чи відсутності вікінгів у ранньодержав-них структурах Русі, запропоновано детально вивчити контекст творення та текстуальну специфіку цих текстів. До першого зараховано історію творчих осередків у Ісландії, політику пам’яті, інтелектуальну культуру та політичні відносини між Руссю і Скандинавією. Зауважено, що у другій важливо наголо-сити на сагах як літературній традиції, яка має свої обмеження та особливості збереження інформації. Доведено, що саме розуміння цих двох ключових чин-ників дає змогу краще збагнути історичне значення саг у відображенні різних епізодів історії Русі.

Стверджено, що основою саг могли бути фрагменти, які відображають реальні процеси багатовікової міжкультурної комунікації між Скандинавією та Руссю. Наголошено, що достовірність саг у відображенні історії до ХІ ст. є вкрай обмеженою. Однак акцентовано, що відсутність згадок про руських кня-зів до Володимира Великого у сагах не може слугувати вагомим аргументом у дискусіях про їхнє нескандинавське походження; так само не можна стверджу-вати, що скандинави не мали впливу на формування державності Русі, зважа-ючи на недостовірність свідчень саг.

Встановлено, що, попри обмежену історичну достовірність, саги залиша-ються цінним джерелом для вивчення історичної пам’яті та колективних уяв-лень про минуле епохи Високого Середньовіччя. Продемонстровано, як у сагах відображено особливий статус Русі в скандинавському історичному наративі, та простежено, як території Східної Європи були інтегровані в міфологічну та історичну традицію північних народів.